Наталка Полтавка: аналіз та короткий зміст п’єси

П’єса “Наталка Полтавка” Івана Котляревського – це один з найвидатніших творів української літератури. Написана в 1819 році, вона стала першим зразком української класичної драматургії. Ця п’єса є не просто зворушливою історією кохання, але й глибоким відображенням українського життя та побуту того часу. У цій статті ми проаналізуємо п’єсу “Наталка Полтавка”, а також дамо короткий зміст її сюжету.

Історія створення “Наталки Полтавки”

Історія створення пʼєси сягає корінням у глибоке захоплення письменника українським фольклором та народною мовою. Котляревський збирав українські пісні, приказки, перекази, казки, уважно вивчав особливості народної говірки. Він прагнув створити твір, який би не лише відображав красу української мови, але й щиро й правдиво змальовував життя та побут українського села. Джерелами натхнення для Котляревського стали українські народні пісні та власні спостереження за життям українського села. Є декілька версій щодо того, коли саме Котляревський розпочав роботу над “Наталкою Полтавкою”. Деякі дослідники вважають, що він почав писати п’єсу ще в 1812 році, інші ж стверджують, що це сталося пізніше, ближче до 1818 року. П’єса писалася українською мовою, що на той час було сміливим кроком, оскільки українську мову вважали мовою селян, і вона не використовувалася в літературі. Використання Котляревським української мови стало справжнім проривом у розвитку української літератури. “Наталка Полтавка” вперше була поставлена на сцені Полтавського театру 24 листопада 1819 року, де вона здобула величезний успіх і швидко стала популярною по всій Україні. Вона й досі залишається однією з найулюбленіших п’єс українського народу.

Сюжет “Наталки Полтавки”

Дія п’єси відбувається в українському селі на початку 19 століття. Наталка – красива і працьовита дівчина, дочка возного Терпилихи. Петро – чесний і працьовитий парубок, козак. Вони щиро кохають один одного, але їхньому щастю загрожують обставини. Батьки Наталки хочуть видати її заміж за багатого, але нещирого возного Наума. Наум намагається свататися до Наталки, але вона рішуче йому відмовляє. Тим часом Петро змушений іти на заробітки, щоб прогодувати себе та свою кохану. Під час його відсутності Наум намагається силою домогтися шлюбу з дівчиною. Терпилоха, спокушена багатством Наума, також намагається схилити дочку до цього шлюбу. Наталка опиняється в розпачі. Вона не може зрадити своє кохання до Петра, але й не хоче йти проти волі матері. На допомогу їй приходить Тевтун, козак, друг Петра. Він розкриває обман Наума, який насправді є одруженим чоловіком. Терпилоха, дізнавшись про це, відмовляється від шлюбу дочки з Наумом. Петро повертається додому, і закохані нарешті можуть бути разом. П’єса закінчується щасливим возз’єднанням Наталки та Петра.

Аналіз пʼєси “Наталки-Полтавки”

Аналізуючи п’єсу, слід звернути увагу на наступні аспекти:

 Тема та ідея

• Тема: щире кохання двох молодих людей, Наталки та Петра, яке долає всі перешкоди.
• Ідея: вірність, щирість, доброта та сила людського духу завжди перемагають зло та обман.

Композиція

• Експозиція: знайомство з головними героями, їхнім життям та обставинами.
• Зав’язка: конфлікт між коханням Наталки та Петра і бажанням Терпилихи видати дочку заміж за багатого, але нещирого Наума.
• Розвиток дії: інтриги Наума, спроби Терпилихи схилити дочку до шлюбу з ним, розпач Наталки.
• Кульмінація: викриття обману Наума та його розвінчання.
• Розв’язка: щасливе возз’єднання Наталки та Петра.

Герої

• Наталка: красива, працьовита, щира, вірна своєму коханню дівчина.
• Петро: чесний, працьовитий, щирий хлопець, козак.
• Терпилоха: прагматична, спокушена багатством, але зрештою справедлива жінка.
• Наум: лицемірний, жадібний, боягузливий чоловік.
• Тевтун: добрий, щирий, вірний друг Петра.

 Мова та стиль

• П’єса написана живою українською мовою того часу, з використанням народних висловів, приказок, пісень.
• Стиль п’єси – легкий, іронічний, з елементами сатири.

Художня майстерність

• Котляревський майстерно використовує драматичні прийоми, щоб розкрити образи героїв та їхні переживання.
• П’єса насичена комічними сценами, які роблять її цікавою та динамічною.
• “Наталка Полтавка” – це не лише літературний твір, але й справжня скарбниця української мови та фольклору.

Цитати з “Наталки-Полтавки”

Ось деякі відомі цитати з п’єси “Наталка Полтавка” Івана Котляревського:

Про кохання та вірність

• “Візьми того, кого серденько любить, а не того, кого мати каже…” (Наталка)
• “Лучче вмерти, як з немилим жить, / Сохнуть з печалі, щодень сльози лить.” (Наталка)
• “Нема зими без літа, нема дня без ночі, / Нема цвіту без коріння, а любові без журби.” (Петро)

Про життєві цінності

• “Де серце веселе, там і жить приємно.” (Наталка)
• “Не в грошах щастя, а в спокою.” (Терпилоха)
• “Бідність і багатство – єсть то божа воля; / З милим їх ділити – єсть щаслива доля.” (Наталка)
• “Знайся кінь з конем, а віл з волом. Ніхто не віда, хто як обіда.” (Приказка, яку використовує Наталка)

Комічні цитати

• “От то тілько й добра з того жениха, що жупан на ньому дорогий!” (Терпилоха про Наума)
• “Коли хочеш їсти галушки, то треба тісто місити…” (Возний)
• “От біда мені з цими дівками! Одна другой дурніша!” (Терпилоха про Наталку та Марусю)

Ці цитати демонструють красу української мови, а також розкривають характери героїв та основні теми п’єси.

“Наталка Полтавка” – це справжня класика української літератури, яка й досі не втрачає своєї актуальності.