Процедури на сечостатевій системі охоплюють широкий спектр медичних маніпуляцій – від простих діагностичних досліджень до складних хірургічних операцій. Питання про те, коли можна повертатися до плавання в басейні після таких процедур, є надзвичайно важливим.
Вода в басейні, навіть за умови ретельного очищення, містить хімічні реагенти (хлор) та патогенні мікроорганізми. Передчасне повернення до плавання, як розповідає уролог Київ, може призвести до інфікування відкритих ран, хімічного подразнення слизових оболонок або розходження швів.
Чи можна плавати в басейні після процедур?
Якщо коротко, то одразу після процедур плавати категорично заборонено. Термін відновлення та повернення до басейну повністю залежить від типу проведеного втручання.
Після діагностичних процедур (цистоскопія, біопсія)
Під час цих процедур інструменти вводяться безпосередньо в сечівник або береться крихітний шматочок тканини для аналізу. Слизова оболонка залишається мікротравмованою.
Хлорована вода басейну викликає сильне печіння та хімічне подразнення травмованої уретри чи шийки матки. Також є ризик висхідної інфекції (бактерії з води можуть легко потрапити в сечовий міхур). Зазвичай дозволяється повертатися до плавання, як каже проктолог Київ, через 3-7 днів, коли повністю зникне дискомфорт при сечовипусканні, а мікротріщини загояться.
Після внутрішньоматкових втручань (видалення поліпів, вишкрібання, гістероскопія)
Після видалення поліпів або діагностичного вишкрібання внутрішня поверхня матки являє собою відкриту ранову поверхню, а шийка залишається привідчиненою протягом певного часу. Будь-яке потрапляння води з басейну в піхву може призвести до проникнення бактерій, що загрожує важким запаленням.
Плавання суворо заборонено до повного припинення будь-яких виділень (кров’янистих, сукровичних) та відновлення слизової. Зазвичай цей період триває від 3 до 4 тижнів. Потрібно дочекатися завершення першої повноцінної менструації після процедури та отримати дозвіл лікаря.
Після операцій на нирках та сечовому міхурі (встановлення стентів, видалення каменів)
Прохолодна вода басейну може спровокувати спазм сечоводів та ниркову коліку. Окрім того, наявність стороннього тіла в організмі робить сечовидільну систему вразливішою до інфекцій.
Якщо встановлено тимчасовий стент, від басейну краще відмовитися на весь період його знаходження в тілі. Після дроблення каменів без встановлення стенту плавати можна через 10-14 днів, за умови нормальних аналізів сечі та відсутності болю.
Після великих хірургічних операцій (гістеректомія, резекція простати тощо)
Ці операції супроводжуються накладанням швів – як внутрішніх, так і зовнішніх (на шкірі живота при лапароскопії чи лапаротомії). За посиланням https://dobro-clinic.com/ua/urologija/transuretralnaya-rezektsiya є більш детальна інформація у Добрий Прогноз.
Вода розм’якшує рубці, що може призвести до розходження швів. Також бактерії з басейну можуть викликати нагноєння післяопераційних ран. Фізичне навантаження під час плавання створює непотрібний тиск на органи малого таза.
Не раніше ніж через 6-8 тижнів після операції. Шкірні шви мають повністю затягнутися, а внутрішні – надійно зафіксуватися. Перед першим візитом у басейн обов’язковий огляд хірурга чи гінеколога/уролога.
