Український горор довго залишався невеликим сегментом національного кіно, але за останні два десятиліття жанр помітно розширився. Режисери звертаються до карпатського фольклору, відьомських легенд, Чорнобильської зони, міських переказів, а після 2022 року — ще й до досвіду повномасштабної війни. У добірці нижче зібрані українські фільми жахів, містичні трилери та близькі до горору стрічки — від «Штольні» й «Тіней незабутих предків» до «Конотопської відьми» та першого українського повнометражного зомбі-муві «Каховський об’єкт».
Нові українські фільми жахів та містичні трилери
У 2020-х українські автори почали активніше працювати з горором як із повноцінним жанром. Поряд із карпатською містикою з’явилися історії про сучасну війну, відьом, зомбі та радянські експерименти. Станом на жовтень 2026 року найсвіжішою підтвердженою великою українською горор-прем’єрою залишається «Каховський об’єкт», який вийшов у прокат восени 2025 року.
Каховський об’єкт (2025)
Зомбі-горор режисера Олексія Тараненка розгортається після підриву росіянами Каховської дамби. Українська розвідниця з позивним Мара разом із військовими потрапляє до старого радянського бункера, що відкрився на дні колишнього водосховища. Там у часи Холодної війни проводили експерименти над людьми, а їхні наслідки виявляються небезпечними й через десятиліття.
«Каховський об’єкт» став другим фільмом лінійки FILM.UA «Кіногероїні темних часів» після «Конотопської відьми». Компанія позиціонувала стрічку як перший український повнометражний фільм у піджанрі зомбі-муві. Український прокат стартував у жовтні 2025 року, а у 2026-му фільм уже показували на телебаченні.
Конотопська відьма (2024)
Фільм Андрія Колесника розповідає про прадавню відьму Олену, яка свого часу відмовилася від магічних сил заради звичайного життя з коханим. Після початку повномасштабної війни російські військові захоплюють місто та вбивають її нареченого. Героїня повертає свої здібності й починає мститися окупантам.
У головних ролях знялися Тетяна Малкова та Тарас Цимбалюк. Фільм вийшов у прокат 22 серпня 2024 року й став помітним комерційним успіхом для українського жанрового кіно: FILM.UA повідомляла про приблизно 57 млн грн зборів у національному прокаті.
Морена (2024)
Етногорор Сергія Альошечкіна розповідає про Ганну та Юрка, які приїздять у карпатське село до родини дівчини. Там Юрком зацікавлюється місцева красуня Іванка, яку односельці називають Мореною та вважають відьмою. Її поява поступово руйнує звичне життя героїв і занурює історію у світ забобонів, обрядів та містики.
Фільм знімали задовго до широкого прокату: виробництво завершили ще у 2018 році, а українські глядачі побачили стрічку в кінотеатрах у 2024-му. «Морена» поєднує горор, еротичний трилер і карпатський фольклор.
Пік страху (2020)
Зимовий трилер Станіслава Капралова відомий також під міжнародною назвою Let It Snow. Головна героїня Мія у виконанні Іванни Сахно разом із хлопцем вирушає кататися на сноуборді в засніжені гори Грузії. Після його зникнення дівчина залишається сама й розуміє, що її переслідує небезпечний незнайомець.
Фільм створений як міжнародний проєкт за участю української команди. Роком виробництва вказують 2020-й, а в український кінотеатральний прокат він вийшов у січні 2021 року.
В чорній-чорній кімнаті (2020)
Містичний молодіжний трилер Дениса Соболєва починається з того, що троє старшокласників натрапляють на занедбані археологічні розкопки давнього язичницького капища. Після цього у невеликому містечку стаються дивні події, до розслідування яких долучається новий учитель історії.
Фільм працює передусім із підлітковою містикою, давніми віруваннями та атмосферою провінційного міста. Тому його доречніше називати містичним трилером, а не класичним слешером.
Брама (2017)
Стрічка Володимира Тихого створена за п’єсою Павла Ар’є «На початку і наприкінці часів». Баба Пріся у виконанні Ірми Вітовської живе в Чорнобильській зоні відчуження разом із донькою Славою та онуком Вовчиком. Її повсякденність поєднує суворий побут, спогади, дивні видіння та віру в істот, яких інші не бачать.
Одного дня Пріся отримує містичне попередження про небезпеку. «Брама» поєднує драму, чорний гумор, фантасмагорію та елементи горору, тому від традиційних фільмів жахів вона відрізняється повільнішим темпом і сильним соціальним підтекстом.
Культові українські трилери та ранні горори
До нинішньої хвилі українського жанрового кіно були «Штольня», «Тіні незабутих предків», «Синевир» та інші експерименти. Частина цих фільмів не є горорами у строгому жанровому розумінні, але саме вони сформували помітну традицію української містики й трилера.
Штольня (2006)
Фільм Любомира Левицького став одним із перших помітних українських молодіжних містичних трилерів доби незалежності. Група студентів вирушає на археологічну практику й опиняється у підземних ходах, де звичайна експедиція поступово перетворюється на боротьбу за виживання.
«Штольня» важлива для історії жанру тим, що показала можливість створювати українськомовне молодіжне кіно з елементами жахів, містики та слешера. У 2025 році «Кіно-Коло» також називало стрічку першим українськомовним містичним трилером, побудованим на місцевих реаліях.
Синевир (2014)
Фільм Олександра та В’ячеслава Альошечкіних розгортається наприкінці 1970-х у Карпатах. Брат і сестра Сашко та Іванка вирушають до озера Синевир, де місцеві перекази розповідають про загадкового песиголовця. Неподалік відпочиває компанія студентів, і поступово легенда перестає здаватися просто страшною історією.
«Синевир» став одним із перших українських повнометражних горорів, створених у форматі 3D. Перші покази відбувалися раніше, але широкий український прокат стартував у 2014 році.
Тіні незабутих предків (2013)
Містичний трилер Любомира Левицького розповідає про студента Івана, який випадково активує стародавню гуцульську зґарду. Після цього на його друзях з’являються загадкові знаки, а молоді люди опиняються втягнутими в історію, пов’язану з карпатською магією та давнім прокляттям.
Держкіно визначає жанр картини як комедію, містику й трилер. Стрічка вийшла в український прокат 14 листопада 2013 року й стала одним із найпомітніших молодіжних жанрових фільмів того періоду.
Чунгул (2016)
Містичний трилер братів Олександра та В’ячеслава Альошечкіних розповідає про хлопця на ім’я Денис, який через поломку автомобіля змушений затриматися в загадковому селі Чунгул. Виявляється, що місцевий чаклун має власні правила для чужинців, а ситуацію додатково ускладнюють його родина та давні таємниці поселення.
На відміну від «Синевиру» чи «Тіней незабутих предків», дія «Чунгула» не прив’язана до Карпат, тому визначати його як карпатський горор некоректно.
Упир (2015)
Ghoul — копродукція Чехії та України режисера Петра Якла, знята у стилі found footage. Група документалістів приїздить в Україну, щоб дослідити історії канібалізму, але під час роботи стикається з подіями, які дедалі складніше пояснити раціонально.
Стрічка використовує прийоми псевдодокументального кіно: ручну камеру, фрагментарні записи й ефект знайдених матеріалів. З вампірською тематикою фільм безпосередньо не пов’язаний.
По той бік (2015)
Містичний трилер режисера Олександра Литвиненка розповідає про Ірину, яка після нещасного випадку починає бачити місця злочинів і події, недоступні іншим людям. Її незвичайні видіння поступово пов’язуються з кримінальною історією невеликого міста.
Це не післявоєнна ретро-драма, як іноді помилково вказують у переказах. Держкіно подає фільм як стрічку 2015 року, а українська прем’єра відбулася 29 жовтня.
Вій (1967)
«Вій» Костянтина Єршова та Георгія Кропачова — радянська екранізація однойменної повісті Миколи Гоголя. Семінарист Хома Брут має провести три ночі біля тіла панночки, після чого стикається з надприродними силами. Головні ролі виконали Леонід Куравльов і Наталія Варлей.
Називати «Вій» українським національним фільмом некоректно: стрічку виробив «Мосфільм». Водночас вона міцно пов’язана з українською культурною традицією, а частину натурних сцен знімали на території України. Тому її доречно згадувати як важливого попередника українського фольклорного горору.
Гід за піджанрами українського горору
Українські містичні фільми відрізняються за темпом, атмосферою та джерелом страху. Одні спираються на народні перекази, інші використовують ізоляцію, переслідування або сучасний воєнний досвід.
- Зомбі-горор та воєнний екшн: «Каховський об’єкт».
- Відьомська містика та помста: «Конотопська відьма», «Морена», «Чунгул».
- Карпатський фольклор: «Синевир», «Тіні незабутих предків».
- Молодіжні трилери: «Штольня», «В чорній-чорній кімнаті».
- Містичні драми: «Брама», «По той бік».
- Found footage: «Упир».
Тому вибір залежить від того, який різновид жанру цікавить найбільше. Для фольклорної містики підійдуть «Тіні незабутих предків» або «Синевир», для новішого жанрового кіно — «Конотопська відьма» та «Каховський об’єкт», а для повільнішої атмосферної історії — «Брама».
Порівняльна таблиця українських фільмів жахів
Оцінювати «рівень страху» об’єктивно складно, тому замість умовних балів зручніше орієнтуватися на жанр і тип історії. Окремо варто перевіряти й наявність фільмів на стримінгах: каталоги сервісів регулярно змінюються.
| Назва та рік | Режисер | Жанр / напрям | Особливість |
|---|---|---|---|
| Каховський об’єкт (2025) | Олексій Тараненко | зомбі-горор, екшн | радянський бункер і зомбі на тлі війни |
| Конотопська відьма (2024) | Андрій Колесник | містичний горор, фільм-помста | відьма протистоїть російським окупантам |
| Морена (2024) | Сергій Альошечкін | етногорор, трилер | Карпати, відьомство та сільські вірування |
| Пік страху (2020) | Станіслав Капралов | трилер виживання | ізоляція в засніжених горах |
| В чорній-чорній кімнаті (2020) | Денис Соболєв | молодіжний містичний трилер | язичницьке капище та загадкові події |
| Брама (2017) | Володимир Тихий | містична драма, фантасмагорія | Чорнобильська зона і народна містика |
| Чунгул (2016) | Олександр і В’ячеслав Альошечкіни | містичний трилер | закрите село та чаклунство |
| Упир (2015) | Петр Якл | found footage, горор | псевдодокументальне розслідування |
| По той бік (2015) | Олександр Литвиненко | містичний трилер | видіння та розслідування злочинів |
| Синевир (2014) | Олександр і В’ячеслав Альошечкіни | етногорор | песиголовець і карпатські легенди |
| Тіні незабутих предків (2013) | Любомир Левицький | містика, трилер | зґарда та гуцульська міфологія |
| Штольня (2006) | Любомир Левицький | молодіжний містичний трилер | підземелля та боротьба за виживання |
Із легальних онлайн-майданчиків варто перевіряти насамперед українські стримінги та платформи правовласників. Наприклад, «Брама» станом на жовтень 2026 року доступна на Takflix, а «Каховський об’єкт» після кінотеатрального прокату вийшов онлайн на SWEET.TV. Наявність решти стрічок краще перевіряти безпосередньо перед переглядом, оскільки ліцензії змінюються.
Як обрати український горор на вечір
Для знайомства з новою хвилею жанру можна почати з «Конотопської відьми» та «Каховського об’єкта»: обидві картини створені вже після початку повномасштабної війни й переносять горор у впізнавану українську реальність. Тим, кому цікавіша фольклорна складова, підійдуть «Тіні незабутих предків», «Синевир» або «Морена».
Окрему частину українського жанрового кіно формують стрічки, де страх виникає не через класичного монстра, а через знайомий простір: Чорнобильську зону, карпатське село, покинуте підземелля чи радянський бункер. Саме локальні легенди, історична пам’ять і сучасні події поступово формують власну мову українського горору.
Жанр продовжує розвиватися. У 2025 році розпочалося виробництво кіноальманаху «Житє», одна з новел якого — «Борщик» — створена як горор-комедія про життя під час окупації. У вересні 2026 року «Житє» вже внесли до Державного реєстру фільмів, однак підтвердженої дати широкого прокату станом на початок жовтня я не знайшла. Тому після «Каховського об’єкта» список нових українських горорів ще може швидко поповнитися.
