Напевно, багато хто хоча б раз стикався з таким визначенням, як перфекціоніст. Можливо це слово навіть звучало стосовно вас.
Хто такі перфекціоністи? Дізнаймося!
Перфекціоніст – це…
Тлумачення, що таке перфекціонізм з психологічної точки зору: це віра в те, що ідеал може і мусить бути досягнутим. Початок визначення “перфекціоніст” (з латинської “perfect”) означає “бездоганний”, тому один з найбільших страхів затятих перфекціоністів почути антонім до цього слова.
У народі, значення перфекціоніст прийнято застосовувати щодо людей, які прагнуть бездоганності у всьому. Загалом так воно і є, не дарма синонім до цього слова є слово “ідеаліст”.
Якщо пояснити, що таке перфекціонізм простими словами, то можна сказати: це нестримне бажання бути неперевершеним у будь-яких своїх проявах.
Перфекціоніст вважає, що він, його оселя, оточення, місце роботи, його проєкти та напрацювання, сім’я – все мусить бути ідеальним, інакше ніяк.
Ознаки перфекціонізму:
- Завищені вимоги до себе та оточуючих;
- Надто критично оцінює свою поведінку, себе і результати роботи;
- Впевненість у собі формується на думці інших щодо себе;
- Заздалегідь налаштовується на негативний результат;
- Відтягує початок і завершення справ, у зв’язку зі страхом виконати роботу “не ідеально”;
- В пріоритеті інтереси інших;
- Сліпуче створює ілюзію, що стане щасливим тільки тоді, коли досягне успіху та своєї мети, але цього не може відбутися, адже для перфекціоніста будь-який результат завжди буде “не ідеальний”.
Перфекціоністами не народжуються, перфекціоністами стають
Діти – результат виховання їх батьків.
В дитинстві діти, які потім стали перфекціоністами, отримували покарання за не бездоганну оцінку. Їх часто порівнювали з іншими, стараючись таким чином змусити працювати краще і, згодом, досягнути того самого “ідеалу”. Але, оскільки такі батьки, швидше за все, самі є перфекціоністами, ні їхній результат, ні результат їх дітей, ніколи не зможе дістатись того славнозвісного високого рівня, височину якого вони самі ніяк не можуть визначити, адже “завжди можна ще краще”.
Відповідно, часто перфекціоністів дуже люблять роботодавці, та й взагалі люди, бо через своє бажання бути найкращими, деякі з них просто перетворюються на “зручних” людей.
Комусь може здаватися, що це дуже не погана риса, адже така людина нібито точно досягне свого, але ні. Навіть попри свою особливість відтягувати початок та завершення якогось важливого процесу, перфекціоніст, рано чи пізно, все одно виконає своє завдання чи обіцянку, намагаючись зробити це якнайкраще.
Так, це дуже добре для всіх навколо, але не для людини, яка справді страждає від перфекціонізму. В такому разі люба серцю творчість, або робота, перетворюється на страх не виправдати очікувань та страх бути гіршим за когось.
Як позбутися перфекціонізму?
Отже, сформувати перфекціонізм у дитини легко, а от жити з цим в майбутньому дуже важко. Навряд чи можна повністю викорінити з себе перфекціонізм, але можливо його пропрацювати за допомогою різних тренінгів і літератури, яка допоможе зрозуміти як правильно та якісно це зробити.
Насамперед потрібно зрозуміти та визнати те, що це стосується вас. Тоді спробуйте усвідомити, що усе і завжди робити ідеально неможливо, що на світі не існує ідеальних людей. Почніть поступово ловити себе на моментах критики і замінити її позитивом та похвалою. Навчіться ділитися своєю роботою і її результатами, навіть якщо на вашу думку це не заслуговує чиєїсь уваги через свою “не бездоганність”.
Якщо вам таки вдалось подолати перфекціоніста в собі, ви повинні помітити, що останнім часом почали зважати в першу чергу на себе та свої почуття.
Один з корисних та простих тренінгів – почни відноситися до себе, як до друга. Навряд чи ви критикували би свою близьку людину за якусь з помилок, за неправильний вибір чи поганий результат. Ви б організували теплі обійми і слова підтримки, що все буде добре, адже усі помиляються. Тоді чому не можете ставитися відповідно й до себе? В такі моменти спробуйте забезпечити собі підтримку і розуміння таким чином, як зробили би ліпшому другу. У вас вийде!
