Остання зустріч у літературному поетичному клубі «Терези» в останні дні року була надзвичайно теплою.
І хоча тема була оголошена вільною, всі, не змовляючись, говорили про всесильне кохання, яке править світом, запалює мільйони сердець на добрі звершення, вчинки, спонукає до справжньої творчості.
Петро Стрюков читав свої вірші про школу, однокласників, батьків, про швидкоплинність часу, обрамляючи його сумом польоту журавлиної зграї.
Наповнені глибоким філософським змістом та надзвичайною пісенністю українські вірші задушевно читала Катерина Кримаренко. Про такі натури зазвичай говорять, що в них поєднується розум, інтелект та поезія душі, а це все – гармонія з природою.
Ліричні вірші О.Кузинової були, як завжди, емоційні та мелодійні. Їхніми сюжетами були природа та людські відносини.
Про сенс життя, цінності її кожної миті були талановиті вірші Світлани Рудникової. З її мудрими висновками, укладеними у вірші «Все не так на Землі», погодилися всі присутні.
Поетеса порадувала і дуже вдалим складанням літературних портретів кожного з нас, підготовлених у дружній та жартівливій формі.
Про творчість поета В.Павлінова поінформував художник Анатолій Жук та прочитав його вірш про добряків-друзів, віршів, а також про враження від звучання музики ми почули вірш «Летюча миша».
Розмову про кохання продовжила читанням рядків своєї поезії Ольга Шейна.
Вони звучали своєрідним гімном про кохання. Цікавим та новим був її вірш «Соляріус».
Бібліотекар районної бібліотеки Любов Михайлова привітала всіх з Новим роком, побажала творчих успіхів, а собі – продовження насолоди поезією на зустрічах нашого клубу.
Кожен із нас тепло та сердечно любить поезію, літературні зустрічі за чашкою гарячого чаю, нашого неперевершеного організатора різноманітних розмов про літературу, музику, живопис – Ірину Бєляєву, виконавицю романсів під власний акомпанемент гітари. Ми завжди щиро раді довгим, але предметним посиденькам і одне одному.
І цього разу, отримавши радість від спілкування, як завжди задоволені, ми розходилися, сподіваючись на швидку зустріч, але вже 2011 року.
Усі зійшлися на думці, що головним тостом Нового року має бути заклик «За кохання!». Саме нею, коханням, тримається та рухається життя.
Ольга Шинкаренко
Приазовська Правда №1 2011 р.
