Відповідь мера О.Пінаєва на звернення начальника ПУВКГ Анікійовича Ф.М.
Бажання докладно, в деталях, висвітлювати у ЗМІ все, що відбувається в житті міста, у мене не пропадало ніколи, але просто фізично не в змозі все встигати. Крім того, не хотілося б, щоб дехто звинуватив мене у продовженні політагітації.
Але після того, як прочитав у газеті адресоване мені звернення начальника (щоправда, колишнього) ПУВКГ Ф.Н.Анікійовича, вже, як кажуть, сам Бог велів розповісти генічанам про діяльність гр. Анікійовича Ф.М. і йому подібних.
Справа в тому, що колишній мер С.А.Кельбус перед своїм відходом керівників ПУВКГ та «Азовкомунсервісу» Ф.Н.Анікійовича та С.І.Ананьєва на їхнє прохання відправив у відпустку. Це перед зимовим сезоном, до якого місто було зовсім не готове!
6 грудня обидва керівники мали вийти на роботу. Але ввечері 5 грудня Ананьєв С.І. звернувся до приймального спокою ЦРЛ зі скаргами на погіршення здоров’я, після чого був госпіталізований до стаціонару терапевтичного відділення. Право підпису залишилося у керівника, робота підприємства в результаті була паралізована (вважаю, навмисне). Це городяни бачили станом вулиць.
За таких обставин звільнити його та прийняти нового керівника ніхто не мав права.
Довелося відправити три письмові звернення прокурору району, головному лікарю ЦРЛ та Міністру охорони здоров’я України з клопотанням про проведення перевірки достовірності діагнозу, а також правомірності та доцільності госпіталізації даного громадянина до стаціонару. Через 2 дні Ананьєв С.І. написав заяву про звільнення за власним бажанням, керівником на цю посаду призначено Сергія Рубана.
Ф.Н.Анікійович теж не збирався залишати «тепленьке» містечко в ПУВКГ, про що й заявив мені у відвертій бесіді. Але коли одержав негативну відповідь, попросив дати йому доопрацювати до 18 грудня – дня свого 60-річчя. Так і вирішили. Проте 6 грудня на роботу керівник ПУВКГ не вийшов. Виявляється, теж хворів під час відпустки, тож догулював його до дати свого ювілею.
Федір Миколайович ображається, що у своїй листівці я неправильно вказав на відстань до знесеного комунальниками пам’ятника. Та хіба так важливо, 10 метрів було до нього чи 200. Головне, що через чиєсь головотяпство знесено архітектурну споруду. І не треба, як йдеться у зверненні, «робити виміри на місці». Потрібно було «заміряти» вміст спирту в крові того, хто ухвалив рішення про демонтаж пам’ятника.
Якщо я й можу вибачитись перед жителями міста та колективом ПУВКГ, то тільки за те, що не звільнив гр. Анікійовича першого ж дня, як приступив до роботи. Проте обіцяю, що всі «добрі» справи колишніх керівників обов’язково будуть перевірені, задокументовані та направлені до правоохоронних органів.
А матеріалів там більш ніж достатньо. Справа в тому, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Херсонській області за несвоєчасне запровадження цін на послуги начальником Анікійовичем Ф.М. ПУВКГ нараховано штраф у сумі 28 тис. грн. І цей штраф знову ляже на городян у тарифах.
Крім того, виявлено факти зловживання службовим становищем та протиправного використання Ф.Н.Анікійовичем та його підлеглими ПММ підприємства на особисті потреби.
Підприємство заправляло останніх по 40-60 літрів на місяць кожного (це на 20-30 км шляху щодня). Враховуючи розміри Генічеська, у день його можна було б від початку до кінця проїхати 10 разів. Лише за 2010 рік ними особисто використано 1940 літрів бензину на суму 14 тис. грн.
Але далі за всіх пішов Анікійович Ф.Н.: начальник ПУВКГ уклав із самим собою (як із громадянином)! договір найму свого власного автомобіля.
І список порушень можна продовжити.
При цьому Федір Миколайович ставить собі в заслугу підвищення рейтингу ПУВКГ з 43-го на 34-е місце. Але хіба це заслуга, а не святий обов’язок керівника? За що вам платили 4 тис. гривень зарплати щомісяця, щоби ви цей рейтинг знижували?!
21 грудня ц. м. розпорядженням міського голови Анікієвич Ф.М. звільнений з посади, а новим керівником ПУВКГ призначений Петро Мальований, якого вважаю відмінним фахівцем у цій галузі. Але про це вже судитимуть городяни.
Раніше у своїх юридичних рекомендаціях у місцевих ЗМІ я радив громадянам, що найкращий спосіб оборони – напад. Очевидно, Федір Миколайович скористався цими рекомендаціями. Але треба мати на увазі, що це правило поширюється тільки на чесних і порядних людей, а не на шахраїв і шарлатанів, які за чужі гроші купують собі машини по 30 тис. дол. США. Цим вони викликають зворотну реакцію і, як правило, сідають далеко.
Не будили б лихо
Приазовська Правда №52 від 30 грудня 2010 р.
