На колгоспному ринку вже тиждень переполох. Адміністрація повідомила, що до кінця квітня наступного року наш базар стане схожим на європейський: з євробутиками та ролетними рядами.
Нові керівники переконують, що мають добрі цілі: вивести торгівлю на новий рівень, забезпечити теплими затишними «магазинчиками», підняти імідж курортного міста. І, здавалося б, підприємці мають бути раді таким перетворенням. Але не тут було.
Як розповідають збентежені продавці, щоб замінити свій старенький контейнер, лоточок, столик на євробутик, їх просять зробити первинний внесок близько 5 тис. у.о. Сума для дрібного торговця просто надхмарна. Але проблема навіть не в ціні, яку багато хто вважає у кілька разів завищеною від реальної вартості будівництва бутіка.
Найголовніше – люди побоюються, що, вклавши 5 тис. у новий бутік, вони потім залишаться «з носом». Є великі сумніви щодо законності будівництва, ніхто не дасть гарантії, що через місяць чи через півроку підприємців не попросять звідси. Із документів їм пропонують лише договір на оренду, який можна розірвати у односторонньому порядку.
Плата за оренду теж обіцяє піднятися втричі. Якщо зараз вона становить 300 грн. на місяць, то становитиме 1000 грн. Ціна місцевого збору теж злетить у кілька разів. Люди, може, й погодились би платити такі суми за користування комфортними бутіками, якщо дирекція ринку справді збудує лави за свої гроші. А купити бутік, а потім ще платити за його оренду — не згодні. Чи дістанеться всім місцем — теж велике питання.
Продавців обурює те, що якщо вони проторгували багато років на своєму місці, то ніхто не спроможеться зберегти це місце за ними, навіть якщо вони готові взяти участь у будівництві. Розподіл місць логіці не піддається.
Як розповіли підприємці, всі ці цифри не говорять попри все.
Адміністрація ринку запрошує по 2-5 осіб до себе в кабінети та пояснює, що квадратний метр бутіка обійдеться у 500 у.о., тобто бутік 3х3 м кв. коштуватиме 4,5 тис. у. На загальних зборах взагалі заперечують, що згадувалися такі цифри, переконуючи, що від людей чекають лише невеликий благодійний внесок, а решта витрат лягає на плечі адміністрації.
Така сама офіційна позиція директора ринку Звірика А.А. «Ми реорганізовуємо ринок власним коштом, люди вносять лише частину коштів. Ми робимо ролетні ряди, а хто хоче додатково встановити металопластикові двері, той доплачує. Для кожного це буде своя сума, рахуватися буде індивідуально, зараз я не можу сказати певну цифру. Ми хочемо зробити все по-людськи, готові йти на поступки. Але людей треба переконати, що все це їм на благо, що це новий рівень. Ніхто нікого не ображатиме. Наразі ми переймаємо досвід інших міст, які пройшли такі перетворення».
На питання про те, які права та гарантії будуть у підприємців на нові будівлі, директор відповів, що договір на оренду на рік – це і є гарантія. Ряди та бутіки, природно, залишаться власністю ринку.
Щоб відстоювати свої інтереси, працівники ринку об’єдналися у профспілкову організацію «Підприємець». З кожним днем кількість її членів зростає. Минулого тижня активісти профспілки кілька разів проводили загальні збори, відкрито заявляючи про намір виборювати свої робочі місця. «Наша мета — розібратися взагалі в законності роботи дирекції ринку та досягти правди. Чому ринок не належить міській громаді? Чому тут керують заїжджі панове, не віддаючи до місцевого бюджету жодної копійки?» – в один голос кричали підприємці.
12 листопада активісти профспілки заручилися підтримкою мера. Олександр Пінаєв пообіцяв, що разом із профспілкою зробить усе, щоб відстояти права працівників ринку.
Сьогодні на ринку зайнято майже 1,5 тис. генічан. Виходить, що це найчисленніше «підприємство» міста. Зараз це півтори тисячі зляканих людей, які бояться залишитися без заробітку.
Навіть гарні зміни іноді супроводжуються страхом та обуренням. Але в цьому випадку, здається, небезпідставно. А тим часом тривога охоплює і все місто, адже кожне розуміє, що якщо витрати підприємців зростуть, то ціни на товари теж миттєво злетять.
Тетяна Меленчук
Приазовська Правда №46 18 листопада 2010 року
