Людина з дитинства.
У кожного з нас залишаються яскраві, щасливі спогади про дитинство, про старших наставників, які були поряд з нами у той безтурботний час. Особливе ставлення завжди до першої вчительки, адже саме вона вводить нас у новий та незвіданий світ школи.
Напередодні Дня вчителя мені хочеться написати про свою першу наставницю Петрусенко Галину Олександрівну, чудову людину, організатора та Вчителя з великої літери. У моїх спогадах наш клас у початковій школі – це організований колектив із залізною дисципліною. Класний керівник була суворою, але й справедливою, завжди до кожного з нас могла знайти індивідуальний підхід і проявити тактовність. Учні її розуміють із півслова. «Візитною карткою» кожного випуску цього чудового педагога є ввічливість та дисциплінованість дітей.
На її уроках завжди було цікаво, Галина Олександрівна в кожній темі знаходила свою родзинку, доносячи її до хлопців. І це не лише моя думка.
Нині Г.А.Петрусенко – вчитель-методист Генічеської ЗОШ №3.
2006 року вона перемогла у районному конкурсі «Вчитель року» та стала лауреатом обласного. А минулого року про цього педагога, єдиного з Генічеського району, було знято відеофільм для обласного конкурсу «Передовий досвід освітян Таврії».
У кожному випуску Галини Олександрівни багато відмінників, торік їх було 12, а це – половина класу! Минулого року кабінет, де займаються хлопці, визнаний найкращим кабінетом школи, та отримав нагороду телевізор. Тепер заняття стали ще цікавішими. Не кожний педагог зможе похвалитися такими результатами.
Секрет успіху в тому, що Галина Олександрівна звикла працювати на «відмінно» і того ж по праву вимагає від оточуючих, привчаючи учнів із самого початку робити все на совість.
«У всіх моїх здобутках – велика заслуга батьків. Тільки за правильної співпраці можна досягти успіху — каже Г.А.Петрусенко. — А батьки у моїх класах дружні та з радістю допомагають своїм дітям та школі. Двічі на рік, навесні та восени, клас завжди їздить до Криму.
Возимо хлопців на такі місця, після відвідування яких у них залишаються яскраві враження. Нещодавно відвідали «Цирк на воді», діти були у захваті. Такі екскурсії дуже зближують».
Заходячи до навчального кабінету, складається враження, що потрапляєш до ботанічного саду. Найкрасивіші квіти в діжках покращують інтер’єр, і малюкам дихається легше. На стінах висять чудові флористичні композиції – альтернатива куточку природи.
Кабінет прикрашають світлини всіх випусків Галини Олександрівни – їх уже шість. А бабуся одного з учнів-випускників присвятила педагогові чудові вірші, які посідають почесне місце у рамці на стіні.
Поспілкувавшись зі своєю першою вчителькою, я посиділа за партою у своїй колишній класній кімнаті і знову поринула в дитинство. Галина Олександрівна, як і раніше, постає як впевнена в собі людина, яка знає відповіді на всі питання, якою я її й пам’ятаю.
На питання про складнощі у професійній діяльності вона відповідає: «Розуміння, взаємодія з батьками – і жодних труднощів. Все можна подолати» Ось за таким простим алгоритмом і працює Г.А.Петрусенко, чудова людина з мого дитинства, яка дала дорогу в життя сотням учнів.
Ольга Андрєєва
Приазовська Правда №39 від 29 вересня 2011
