Хочу відразу сказати, що на подібних дійствах бути не зовсім приємно. А вже писати про них – тим паче. Проте журналістський обов’язок зобов’язує розповісти, як проходила 18 листопада друга сесія міської ради.
Схоже, що всі наміри про «життя в дружній родині, а не в бур’яні», «не перетворювати сесійну залу на тераріум», «залишити партійність перед входом у зал і працювати на благо міста» для багатьох так і залишилися намірами.
Натомість наші обранці не стали закопувати сокиру війни, а навпаки – почали їм розмахувати ліворуч і праворуч. Суперечки між мером та 40 депутатами (рідкісний випадок, коли є стовідсоткова явка!) почалися з першого питання на порядку денному.
Затверджуючи регламент роботи міськради, деякі депутати дивувалися, навіщо потрібно голосувати за новий порядок, коли є старий. З’ясувалося, що регламент роботи розробляли ще депутати четвертого скликання, по ньому працювало п’яте скликання, а нинішнє – шосте – має намір документ доопрацьовувати, вносити поправки.
Які? Покаже час. Трохи посперечавшись із новим мером та один з одним, депутати регламент затвердили.
Далі А.Пінаєв вніс пропозицію, щоб до складу виконкому міськради входило не 12, як раніше, а 15 осіб. І оголосив список. У новому складі голова міськради хотів би бачити представників правоохоронних органів, СЕС, РЕМ, газового господарства, відділу освіти, МБТІ та інших служб. За кожну кандидатуру голосували окремо. Зрештою членами виконкому стали далеко не всі, кого висували. Денис Смоляров (начальник РВ УМВС), Олександр Ніколаєнко (начальник райуправління Пенсійного фонду), Анатолій Шведов (директор ПТУ-27), Олексій Ізмаєв (начальник філії «Херсонгаза»), Володимир Приходько (приватний підприємець), Тетяна Микитась (директор ЗОШ) ) та Марія Тищенко (приватний підприємець) склали більшу половину виконкому.
Недостатніх людей вирішено обрати на наступній сесії. Секретарем виконавчого комітету стала Євгенія Піддубна, змінивши Надію Прийму.
Якщо досі присутні в залі ще стримували емоції, то обговорення кандидатури секретаря ради знесло всі перепони та зірвало маски. За законом кандидатуру на цю посаду подає мер, і Олександр Пінаєв запропонував регіоналу Володимиру Ксьонову.
— Доля держави та міста, — сказав міський голова, — для мене дорожчий за особисту. Я не ставлюсь упереджено до Партії регіонів, голосував за Януковича. Ксенова нещодавно знаю, але бачу, що він працює конструктивно. Багато читав про нього у місцевій пресі, а особисте знайомство з Володимиром Олеговичем лише переконало мене у правильності вибору.
Незважаючи на те, що фракція Партії регіонів повідомила, що напередодні обговорювала висунення Ксьонова на цю посаду і з 24 її членів проти однопартійця проголосували 23, сесія вирішила проводити таємне голосування. 40 голосів депутатів плюс голос мера розподілилися, як і слід було очікувати. За В.Ксьонова проголосували 17 осіб, проти – 23, одна утрималася.
Далі фракція ПР внесла пропозицію обрати на посаду секретаря міськради Ольгу Новокреницьку, яка обіймала цю посаду у попередньому скликанні. Провести голосування за цю кандидатуру на наступній сесії, як запропонував мер, регіонали не погодились. Посипалися взаємні закиди, що підігріваються вигуками запрошених.
Тут слід зауважити, що нововведенням у сесійній залі стали листочки паперу, прикріплені до крісла. Вони зазначали, де місця для депутатів, а де для запрошених осіб. Раніше такого не було, і часто запрошені в очі та за очі називалися сторонніми. Тепер же, перекочувавши з розряду непроханих гостей до майже офіційних, деякі генічани вирішили, що мають повне право втручатися у роботу депутатів.
У багатьох країнах на сесіях різних рівнів можуть бути присутні за бажання члени громади, але нікому з них навіть на думку не спаде коментувати виступ депутатів, давати їм поради, тим більше – ображати народних обранців, навіть якщо пересічні громадяни не підтримують політику їхньої партії. А в нас поки що все з точністю навпаки. Висловити свою думку про того чи іншого депутата, деякі «запрошені» вважають громадянським обов’язком і мало не подвигом. У суперечках та протистоянні справа дійшла до питання: а чи не саботаж це?
— Це схоже на саботаж, — констатував мер поведінка регіоналів. Ні він, ні їхня фракція так і не змогли знайти компроміс. – Але я як офіцер СБУ, як законно обраний міський голова заявляю, що при мені буде порядок та законність у всьому. Я вже зрозумів, що працювати, мабуть, у нас не вийде, проте саботажу не зазнаю.
Триматися за крісло будь-що мер не має наміру, навіть готовий втратити це місце. «А чи готові розпрощатися з мандатами деякі депутати?» — звернувся О.Пінаєв до зали і докладно розповів усім присутнім, чому він не погоджується з висуванням на посаду секретаря ради саме кандидатури О.Новокреницької. Розкрив карти Олександр Вікторович, кажучи, чому його не влаштовують ті чи інші кандидатури до складу виконкому. Повідомив він також, що від деяких депутатів йому надходять пропозиції зробити благодійні внески до міської скарбниці, аби їх включили до земельної комісії. Невже ця комісія такий ласий шматок, якщо йдеться, за словами Пінаєва, про 100 тис.грн.?
І ще мер попередив, що має намір звернутися до Генпрокуратури для початку розслідування деяких фактів роботи минулого скликання, а якщо треба – дійде до Президента.
Напруження в залі трохи зняло виступ по-східному мудрого депутата Равшана Хазікова.
— Друзі, якщо ми так працюватимемо, — сказав він, — не поважаючи і не чуючи один одного, може, краще відразу розпустити сесію, все скликання і провести нові вибори?
Воно, може, й краще. Ось тільки з чиєї кишені оплачувати позачергову серію улюбленого національного серіалу «Народні вибори»? Після двох з половиною годин суперечки раптом з’ясувалося, що мер має право відповідно до закону подавати не одну, а кілька кандидатур на «посаду розбрату». На тому й вирішили. Нові прізвища будуть оголошені на наступній сесії.
— Вільно чи мимоволі, але ми стали однією родиною, — звернувся Пінаєв наостанок до депутатів. – Це наша перша робоча сесія. Я визнаю, що сьогодні у мене були помилки, прошу вибачення за допущені мною неточності. Обов’язково виправлю їх. Але я щиро радий, що усі депутати принципово обстоюють інтереси міста. Будемо працювати!
P.S. Після сесії підійшов один депутат.
— Моїх колег наче наврочили, такої ворожнечі ніколи раніше не було. Так, не позаздриш вашій пишучій братії. Якщо напишете всю правду, скажуть, що винесли сміття з хати. Якщо промовчите, звинуватить у необ’єктивності. Отож і воно. Тож не судіть суворо.
Богдана Романова
Приазовська Правда №47 25 листопада 2010
