В.Козявкін: гігієна має бути у всьому: у харчуванні, у коханні, у мисленні

Героя України Володимира Ілліча Козявкіна усі знають як професора, доктора медичних наук, генерального директора Міжнародної клініки відновного лікування, заслуженого діяча науки та техніки України, головного спеціаліста з питань медичної реабілітації республіканського МОЗ. А ось те, що ця видатна людина ще й лауреат державної премії у галузі архітектури, відомо не всім. Цього звання Володимир Ілліч удостоєний за проектування свого дітища – клініки відновного лікування у Трускавці.

— Йому дано бачити перспективу, — кажуть про І.Козявкіна його друзі та соратники. – Креслення народжуються миттєво, спонтанно. Часом В.Козявкін ескізи малює на тому, що під рукою: покладе на коліна серветку та втілює фантазію на папері.

Це творець від Бога!

Ось і клініка, яка будується у нашому районі, теж авторський проект В.Козявкіна. У її розмаху нещодавно переконалася особисто, причому вразили продумані до дрібниць навіть незначні деталі.

Творець від Бога

Лікувальна частина клініки, що будується на Арабатській Стрілці, наприклад, задумана як триповерхова будівля з медичними кабінетами, що розташовуються по колу. У центрі будівлі заплановано фонтан. А вітражі з двох боків відкривають мальовничу панораму на Сиваш та Азовське море.

Щоб люди, які приїжджають на гаряче джерело, не борсалися в болоті (як роблять вони це зараз), Володимир Ілліч передбачив вигадливі ванни, поряд – роздягальні, лавки. Все дуже цивілізовано та зі смаком.

— До нас часто приїжджають іноземці. Подивитися на будівництво, джерело, навколишній ландшафт. І всі дивуються, що люди лежать у не облаштованих калюжах. А те, що вони з собою в цю антисанітарію ще й дітей беруть, просто шокує закордонних гостей. Перше питання вони формулюють приблизно так: а чи знають ваші люди, що, приймаючи такі ванни без наказу та нагляду лікаря, ризикують своїм здоров’ям? Як пояснити, що наш народ вважає: якщо вода лікувальна, то підходить усім та лікує все?

Це питання Володимира Ілліча можна, на жаль, вважати риторичним. Не звикли ми ще до правильного способу життя, не вміємо дбати про себе та інших.

— Ось ще один приклад, — веде далі В.Козявкін. — Іноземні гості, проїжджаючи Арабатською Стрілкою, часто запитують, які породи коней у нас розлучаються. Це вони вважають за стайні те, що деякі у нас називають готелями та пансіонатами. Не хоче наш народ творити красиво та з розумом.

Тому клініка відновного лікування на Арабатській Стрілці виглядає як чужинка. Її архітектурним прообразом, як і в Трускавці, став древній монастир, де кожна людина може знайти тепло і затишок. При плануванні та дизайні особлива увага приділялася естетичному оформленню як невід’ємна частина лікувального процесу.

Будівлі ніби ширяють над морем, звільняючись від застарілих традицій і норм, несучи з собою експресію архітектури.

— Робітників важко було знайти, Володимире Іллічу?

— Робота за сучасними технологіями, з новими матеріалами знайома не всім. Будівельні бригади ми привозимо із Західної України. Їм на допомогу беремо місцевих жителів. Тут працює багато генічан. І я хочу наголосити, що народ у вас працьовитий, добрий. Їм створити нормальні умови життя, дати постійну роботу – у генічан, я впевнений, відкриється друге дихання. Молодь захоче вчитися, освоювати нові професії, у зрілого населення прокинеться інтерес до життя. Адже кожна людина має відчувати свою значущість для суспільства, і тоді будь-які цілі їй під силу.

— Клініка прийматиме лише тих, хто приїжджає на лікування за методом Козявкіна? Або можна оздоровлюватися «дикуном»?

— Ми будемо раді всім гостям. Ті, хто вирішить приймати водні процедури самостійно, ні в якому разі не виявиться на вулицю. Вони можуть приймати мінеральні ванни у впорядкованому приміщенні за невелику плату. Ці гроші будуть спрямовані на прибирання та вивезення сміття. А сміття у нашому районі чимало. Коли забирався морський берег біля клініки, довелося вивезти 150 самоскидів – пляшки, пакети, непотрібні речі залишаються відпочиваючими, як правило, на пляжі. Прибирати після себе ми ще теж не навчилися.

Проектний план міжнародної клініки відновного лікування на Арабатській Стрілці передбачає розподіл території на чотири зони. До комунальної увійдуть АЗС, СТО, гаражі та двоповерхові паркінги, кінна база, пункт прокату велосипедів та ін. Лікувальна зона запланована з діагностичним та науковим центрами, приймальним відділенням, поліклінікою, палатними секціями на 900 місць та лікувальним парком.

У загальнокурортній зоні розмістяться торгові комплекси, кафе та ресторани, два етнокомплекси, центр дозвілля, термальні ванни, яхтклуб, медичний коледж. І, нарешті, рекреаційна зона вміщуватиме готель, пансіонати та кемпінги. Санаторії для батьків з дітьми та дитячі санаторії розраховані на 3600 місць, курортні та туристичні готелі – на 1200 місць, пансіонати – на 3500 місць. У міжнародних етнокомплексах передбачено 1500 місць.

Гігієна та санітарія

— Якщо розпочинати зміни, то глобально, — вважає Володимир Ілліч. – Я хотів би, щоб ми всі звернули увагу на санітарію, комунальну гігієну. У всьому світі прийнято розвиток суспільства оцінювати за станом туалетів. Вони є ніби візитною карткою держави.

У нас же проблема не лише у туалетах. Гігієна має бути в побуті, у харчуванні, у думках, нарешті. Якщо навчимося бути терплячими, частіше посміхатися, щиро вітатись – почнеться нова ера у відносинах між людьми. Необхідно культивувати чисті помисли, відучитися брехати і почнемо розвиватися, прогресувати.

Нещодавно мені довелося спілкуватися з Анатолієм Хоменком, – продовжує В.Козявкін, – заступником губернатора Херсонщини. Він чудово моделює та активує ідеї. Приклад тому – його приїзд змусив район серйозно взятися за прибирання. Насильно ніхто не зможе нас до чогось примусити і не зробить за нас усю брудну роботу. А буде бажання жити у чистоті, отже, і наведемо її всім світом.

Герой України та місцева влада

— Володимире Іллічу, у нашому районі ходили різні розмови, що і землю Вам виділили за безцінь, і будуєте Ви довго…

— Позиція обласного та районного керівництва однозначно позитивна щодо будівництва клініки відновного лікування. У всьому світі, коли розпочинається будівництво соціально значущого об’єкта, воно звільняється від сплати податків. Поки тривають роботи – запроваджуються податкові канікули. Ми ж в Україні їх справно платимо, хоча клініка на Арабатській Стрілці піде лише на благо регіону та дозволить зробити його курортом міжнародного значення. Крім сплати податків, я намагаюся допомогти сільським радам – ремонтуємо дахи, провели реконструкцію дитсадка, у школі зробили теплі туалети.

Що стосується всіх розмов, то емоції скоро вляжуться. Потрібно ставити цілі, йти вперед, а не озиратися назад і зводити рахунки. Я б дуже хотів зробити свій внесок у справу виведення Генічеського району із соціально депресивного. І ми покажемо, що можемо це зробити разом.

Лікарі мають залишатися поза політикою. Наш обов’язок – допомагати.

Ми дружно працювали з В.Дроновим, завжди знаходимо спільну мову із С.Німетуллєєвим. До речі, його призначення головою району принесе відчутну користь – до влади мають прийти господарники, які мають досвід керівників підприємств, які роблять реальну роботу.

Сейтумер Нурідінович пройшов гарну школу, очолюючи одне з господарств району, він працював на землі і знає, як це важко та відповідально.

Нещодавно я познайомився з новим губернатором області М.Костяком.

Він справив на мене найприємніше враження. Це сучасний керівник, який налаштований на плідну співпрацю.

Реалізація проекту клініки на Арабатці знаходить підтримку на всіх рівнях влади. Будівництво триває вже п’ять років. Останні два роки ми мали певні об’єктивні складнощі. Через фінансову кризу довелося зменшити хід. Але зупинятися ми не збираємось.

У цьому я переконалася особисто. З Володимиром Іллічем ми зустрілися у суботній полудень. Незважаючи на вихідний день та обідній час, повним ходом йшов монтаж купола однієї з будівель, працювали і люди, і техніка.

Трохи про закордон

Володимир Козявкін — найчастіший гість у багатьох країнах. Приїжджає багато іноземців та до нього. За досвідом, передовими технологіями з інвестиціями.

— Кудись вирушаєте найближчим часом, Володимире Іллічу?

— Нещодавно ми гостювали вчені з Японії. Їх захопила Арабатська Стрілка своїми унікальними рекреаційними можливостями, поєднанням природи, клімату, степових просторів та морської гладі.

Ось завтра вирушаємо до них з візитом у відповідь, на запрошення взяти участь у науковій роботі. Можливо, вони й нашими інвесторами стануть. Вже є намітки щодо створення критих площ за японськими технологіями, встановлення сонячних батарей та енергозберігаючих панелей.

Тож у країну Вранішнього Сонця ми їдемо не відпочивати, а працювати. Японія дуже цікава – площа займає менше, ніж Україна, лише 1/3 її території є придатною для життя, в країні майже немає запасів природних копалин. Але який потенціал у людей, яка працелюбність, старанність! Нам є чому повчитися у японців.

Я співпрацюю з багатьма відомими клініками Стокгольма, Мюнхена, Брюсселя, Москви, Абу-Дабі, Токіо. І вважаю, що користь суспільству може дати лише реальна наука, а не та, що на папері.

Ось разом із однодумцями ми ставимо напружене стратегічне завдання: зробити Арабатську Стрілку серйозним медико-реабілітаційним центром із прогресивними, інноваційними технологіями, розвиненою інфраструктурою.

Між іншим, один із однодумців професора по секрету розповів, що до Японії вони полетять не з порожніми руками. Перебуваючи на Херсонщині, східні гості захоплювалися незвичайним смаком нашої риби, чорного хліба, соковитих помідорів та запашного українського сала. Тому вирішено було вирушити в країну Вранішнього Сонця з гостинцями – смачним салом і японцям, що полюбилися чорним хлібом. Ось так, не все ж таки їм суші є!

І на останок…

Володимир Ілліч Козявкін не приховує, що сьогодні ми живемо в унікальний, відповідальний час, коли тільки творення є єдиним шляхом до розвитку та перспективи. А причини успіхів та невдач потрібно шукати, насамперед, у собі, а не в інших. Тому що те, що відбувається навколо, і добре, і погане, можна зрозуміти і пояснити.

Бог також все бачить і простить нам багато чого. Він не пробачить лише одного – втраченого часу.

Богдана Романова

№33 Приазовська Правда від 19 серпня 2010

Автор: Йосиф Шнапс
18.11.2022;
219;
Коментарі

ТОП

AMAS 2022: переможці та переможені
AMAS 2022: переможці та переможені
Парки Європи, в яких ви захочете побувати
Парки Європи, в яких ви захочете побувати
Мода XX століття – цинічні тренди
Мода XX століття – цинічні тренди
ТОП 5 збірних які здивували на Чемпіонатах Світу
ТОП 5 збірних які здивували на Чемпіонатах Світу
📝 Схожі записи
Вода – тривога наша
Переглядів: 216
Не словом, а ділом
Переглядів: 189
Де бюджет, а де сміття
Переглядів: 153
Це може закінчитися закриттям полігону.
Переглядів: 254
Літо 2021 остаточно зіпсовано? Чи ні?
Переглядів: 221
⛱️ Курорти
➡️ Ясіня
➡️ Шешори
➡️ Вижниця
➡️ Мигове
➡️ Микуличин
➡️ Лазещина
Всі курорти